Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Козирєва Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Голеус В. І. Водостійкість промислових емалей [Електронний ресурс] / В. І. Голеус, О. М. Рубанова, Т. І. Козирєва, Т. І. Нагорна, О. П. Рижова // Вопросы химии и химической технологии. - 2013. - № 5. - С. 159-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2013_5_34 | ||
| 2. | 
Колеснікова О. В. Інфекція Helicobacter pylori — лише гастроентерологічна проблема? [Електронний ресурс] / О. В. Колеснікова, Т. Є. Козирєва // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 6. - С. 137-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2014_6_20 | ||
| 3. | 
Козирєва Т. Є. Поширеність факторів кардіоваскулярного ризику серед жителів Харківського регіону [Електронний ресурс] / Т. Є. Козирєва, О. В. Колеснікова // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 337-341. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_2_6 | ||
| 4. |
Козирєва Т. Є. Вплив інфекції Helicobacter pylori на перебіг ішемічної хвороби серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / Т. Є. Козирєва // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 5. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_5_6 Мета роботи - оцінити вплив інфекції Helicobacter pylori на перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС) у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу на підставі вивчення клініко-лабораторних показників та серопозитивності щодо інфекції H. pylori. У дослідження було залучено 82 хворих з верифікованою ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу з/без ознак інфекції H. pylori. Середній вік пацієнтів - (53,3 +- 9,2) року. Пацієнтів розподілили на 2 групи: у групі I - 42 хворих, серопозитивних щодо H. pylori, та у групі II - 40 хворих, серонегативних щодо H. pylori. В усіх пацієнтів з клінічно встановленим діагнозом проведено вивчення клініко-анамнестичних даних, рівня глюкози, глікозильованого гемоглобіну, загального холестерину, холестерину ліпопротеідів високої щільності (ХС ЛПВЩ) і тригліцеридів у сироватці крові за допомогою колориметричного ензиматичного методу на біохімічному аналізаторі. Концентрацію C-реактивного білка, інсуліну та титр IgG антитіл до H. pylori досліджено за допомогою імуноферментного методу. Більшість пацієнтів мали стабільну стенокардію II - III функціонального класу, у 45,1 % пацієнтів були наявні ознаки постінфарктного кардіосклерозу. Хворі групи II рідше страждали на гіпертонію, ожиріння, ЦД 2 типу і хронічний панкреатит. Виявлено різну частоту патології гастродуоденальної зони в групах, цей показник був більшим у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда в анамнезі. Хронічний гастрит (середня тривалість - (24,7 +- 3,2) року) мав місце у 76,2 % пацієнтів групи I та 17,5 % - групи II, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (середня тривалість - (28,2 +- 1,8) року) і відповідно у 23,8 і 20,0 %. Аналіз ліпідного спектра сироватки крові продемонстрував достовірні відмінності за рівнем тригліцеридів (відповідно (3,1 +- 0,1) та (2,0 +- 0,2) ммоль/л; p << 0,05) та ХС ЛПВЩ ((0,80 +- 0,03) і (0,90 +- 0,02) ммоль/л; p << 0,05). У групі I вміст C-реактивного білка та інсуліну був статистично значуще вищим (p = 0,001 та p = 0,0001 відповідно) на тлі статистично значуще високих титрів антитіл до H. pylori (p = 0,001). Висновки: у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу, які є серопозитивними за H. pylori, статистично значущо вища частота метаболічно-асоційованих станів, таких як ожиріння, артеріальна гіпертензія, хронічний панкреатит і холецистит, а також статистично значущо більший вміст тригліцеридів, інсуліну, C-реактивного білка та нижчий рівень ХС ЛПВЩ, що можна розглядати як вияви кардіометаболічних змін, які спричиняють нестабільний перебіг поєднаної патології. Наявність в анамнезі у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД 2 типу H.pylori-асоційованої гастродуоденальної патології надає підставу припустити ймовірність розвитку несприятливих кардіометаболічних наслідків. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |